Лилу45 - Цілуй мене поки губи не стануть слухняними

Метрополітен захопив в полон
Та в тілах наших він загасив вогонь
Щодня жадібно смокче повітря, як даність
Не помічає філігранність
У цьому полоні опинились ми разом
Розганяємо свідомість, стаємо імпульсом
Ми усі під гіпнозом, гіпнозом

Цілуй мене, поки губи
Не стануть слухняними
А очі мої, а очі мої
Полум’яними
Цілуй до тих пір доки сенси
Не стануть сакральними
А губи вогненно
Губи вогненно-п’яними, п’яними

Ми разом дві полярності
Два чорні дрозди багатогранності
Тих, хто кружляє в реальності
Бездарності, без адресів

Ми разом дві тональності
Дві перехресні реальності
Сплетені у косу вібрації
Ловці первородних гріхів